10 уроків, які я зробила в 24 роки 

УРОК 1. ЦІНІТЬ І НІКОЛИ НЕ ЗАБУВАЙТЕ СВОЄЇ МАМИ. Великим досягненням будь-якої людини є вміння цінити життя, а відповідно і ту людину, яка тобі його дала. Кожна мама уже молодець, бо дала життя своїй дитині, піддаючи великому ризику власне здоров'я та життя при вагітності та пологах. Тому вимагати чогось більшого від мами, бути незадоволеними, нарікати на те, що мама якась не така чи ще щось - це гріх. Якою б не була Ваша мама, завжди тримайте в пам'яті лише хороші спогади про неї та пам'ятайте, чого Ви навчились завдяки ній і ким стали. 

Моя історія

"У кожній людині є сонце,

лише дайте йому світити"

Мене звати Бенберя Оксана Миколаївна. Мені 24 роки. Вирішила написати свою історію, бо зрозуміла, що живу абсолютно унікальне життя. Колись я думала, що я звичайна дівчина, що в мені нема нічого особливого і живу я так, як всі. Проте, стаючи дорослою і знайомлячись все більше і більше з оточуючим світом, я зрозуміла, що в моєму житті багато звичайних трудностей та проблем, але вони не ламають мене, а заставляють ставати кращою. Тому, я повинна ділитись своєю історією, своїм життям з іншими людьми. Тоді я подумала, що не така ж я вже й звичайна, якщо маю власні переконання та цінності, реакції на життєві події. Дорогий читач, читаючи мою історію, ви побачите різноманітні проблеми та труднощі, які я пройшла і проходжу, та й не тільки я, більшості людям знайомі ситуації, які я описуватиму в своїй історії. Можливо, вони знайомі й Вам.

Народилась я 29 квітня 1991 року в місті Санкт-Петербург, Росія. На цей час моїй мамі було 34 роки,  це був 16 рік її життя та роботи в Росії. Так як моя мама  не була в шлюбі з батьком, коли вона завагітняла вдруге, моїм братом, вона вирішила переїхати на Батьківщину, до України. Тато допоміг з переїздом у місто Миколаїв, Львівської області, але він не залишився з мамою, мною і малим новонародженим братом. Тому ростила і виховувала нас з братом мама одна